- завойовник
- —————————————————————————————завойо́вникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
завойовник — а, ч. 1) Той, хто бере участь у підкоренні, загарбанні країн, поневоленні народів силою війська; прот. визволитель. 2) перен., чого. Той, хто проникає в таємниці чого небудь, розвідує, підкоряє що небудь невідоме, неосвоєне … Український тлумачний словник
завойовник — [завойо/ўниек] ка, м. (на) ков і/ ку, мн. кие, к іў … Орфоепічний словник української мови
Перевертни — Перевертни … Википедия
завойовництво — а, с. Насильницькі, загарбницькі дії завойовників … Український тлумачний словник
завойовниця — і. Жін. до завойовник … Український тлумачний словник
загарбник — а, ч. Той, хто насильно захоплює що небудь; завойовник … Український тлумачний словник
вторгатися — 1) = вторгнутися (у що про ворогів, наїзників, завойовників силою проникати до країни, міста тощо), у[в]диратися, у[в]дертися, у[в]риватися, у[в]вірватися, у[в]ломлюватися, у[в]ломитися 2) див. утручатися … Словник синонімів української мови
загарбник — (той, хто силоміць захоплює чужу територію, поневолює інші народи), завойовник, аґресор, нападник, конк(в)істадор, підкорювач, покоритель; інтервент (учасник інтервенції); окупант (учасник окупації); анексіоніст (прибічник анексії); експансіоніст … Словник синонімів української мови